упідлеглений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до упідлеглити. || у знач. прикм. Підпорядкований комусь. || у знач. ім. упідле́глений, -ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.